відмовитися

1) (від чого — переставати дотримуватися попередніх поглядів, переконань, висловлювань тощо), зрікатися, зректися (чого), відрікатися, відректися, відступати, відступити, відступатися, відступитися, поступатися, поступитися (в чому), поривати, порвати (з чим), відходити, відійти, відхрещуватися, відхреститися, відмахуватися, відмахнутися, задкувати

2) (висловлювати незгоду, не погоджуватися що-н. робити), відмагатися, відмогтися, відхрещуватися, відхреститися, відпиратися, відпертися, відпекуватися, відпекатися, відбрикуватися, відбрикатися

3) (від чого — про задум, намір, план тощо — припиняти здійснювати що-н.), відрікатися, відректися, відступати, відступити, відступатися, відступитися, покидати, покинути, залишати, залишити

4) (від чого — свідомо позбавляти себе чого-н.; не погоджуватися брати, приймати щось), відрікатися, відректися, зрікатися, зректися (чого), поступатися, поступитися (кому чим), попускати, попустити (чого), відбрикуватися, відбрикатися

5) (чим, зі сл. "що, ніби" — наводити які-н. доводи, часом вигадані, щоб не виконати прохання, наказу тощо), відмагатися, відмогтися, відговорюватися, відговоритися, відбалакуватися, відбалакатися

6) (від кого — припинити родинні чи інші зв'язки з ким-н.), відцуратися, відректися, відрікатися, зректися, зрікатися (кого), покинути, покидати (кого), відступитися, відступатися, відщепитися, відщеплюватися, порвати, поривати (з ким), відкинутися, відкаснутися